Вже традиційно, команда «Дніпро-80»(за яку виступають хлопці 98-99 р.н.) на домашніх матчах не залишається без підтримки. Не став винятком і нещодавній Кубок «Явора-Різдвяний», в якому черкащани не знали рівних і з легкістю його виграли. На всіх іграх етапу, команда відчувала палку підтримку. Гравці постійно висловлювали подяку та зізнавалися, що це дає їм додаткової мотивації. Тому на фінальну гру, молоді супортери, стягнули всі свої резерви, задля максимальної мотивації наших футболістів. У фінальному матчі, дніпряни буквально розірвали команду з Сміли. Ведучи в рахунку

На матчі з Хмельницьким, було задіяно дві текстівки «Волю Павличенко» та «Свободу невинним» . Також роздавалися листівки «звернення ультрас Динамо Київ», та наше звернення до керівництва та вболівальників. Шизи як такої взагалі не було, в середині першого

Невелика частина їхала до Тернополя стопом зі Львова, де в середу підтримувала збірну України з чехами. Тому за їх насичене турне писати не буду. Отже вечір, п’ятниця - переддень гри в Тернополі. Залізничний вокзал, потроху стягуються черкаські фанати. Купити прямий квиточок з Черкас до Тернополя. Але одразу ж дізнаємось що квитків немає, навіть зі ст. Шевченково. Квитків не було навіть до

До Хмельницького виїзд пробило шістнадцять осіб. Вже з самого рання прибули в місто, тому вирішили відразу поснідати  та йти на пляж. Знайшовши біля базару щось типу кафе, базуємося там і замовляємо сніданок. Бідна продавчиня аж спітніла, напевно не очікувала таких гостей, як я помітив зазвичай туди заходять місцеві за чаркою похмелитися. Отже добре поснідавши рушаємо на пляж, по дорозі розглядаючи місто. А сонечко по троху

Їхали до Плисок ми через Одесу, звучить звичайно недуже логічно, але ж бажання поїхати на море після зміни календарю (мав бути матч з Реал-Фармом) - ніхто не відміняв. Добряче відпочивши та позасмагавши на морі, всім складом рушили на Київ в загальному, в Черкасах зробили рокіровку, замінивши подругу на кібіца, і без пригод доїхали до

З кожним разом все приємніше і приємніше приїжджати до наших друзів з Михайлівської школи-інтернату. Дітки вже не такі сором'язливі як під час перших поїздок, а навпаки, стали більш відвертими та щирими.
Вже стало доброю звичкою, приїжджати щоразу новою компанією, тому і знайомства, і розваги, і враження - все як вперше, лише дітки нас знають, як все тих же вболівальників Дніпра.

3 червня відбувся перехідний матч за право грати у Першій лізі чемпіонату України між «Миколаєвом» та «Авангардом» із Краматорська. Підтримати наших друзів з півдня України і , заодно, розвіяти нудьгу міжсезоння вирішило четверо черкащан, майже кровно зацікавлених у збереженні прописки «Миколаєва» у Першій лізі.)))))

Оскільки на матчі збірної України на Євро пересічному українцеві не потрапити, тому троє черкащан вирішують поїхати на матч молодіжної команди проти молодіжної команди Швеції. Будній день, проблеми з вирішенням недоліку наявності роботи і інші банальності життя не зупиняють нас. Один пробиває дорогу до Києва автостопом, ще двоє вирушають автобусами відразу після закінчення робочого дня. В столиці зустрічаємо ще одного представника черкаського двіжу, що зараз проживає в Києві, і рухаємося на стадіон «Оболонь», де і відбувається матч.

Нажаль матч з Десною не був битвою за друге місце. Тому не було того відчуття справжньої вирішальної битви. Хоча це й була така довгоочікувана домашня гра, людей було не дуже багато. Скоріш за все вплинула погода, з самого ранку було хмарно, та інколи накрапав дощ.

Там хмари над морем, танкери на горизонті,
Там на пляжі їдять креветки та пірожки,
Там в грози повітря пахне озоном,
Докери носять на плечах солоного вітру мішки.