mfcn supporters
Наша продукція

Скала Стрий - Черкаси 12.04.2012

735км! Наразі це самий дальній виїзд черкаських супортерів. До Стрия, посеред робочого тижня, наважились їхати лише троє черкащан. Маршрут пролягав через Львів, але зважаючи на обмаль часу, цим мальовничим містом милувалися лише з вікна маршрутки. Вже за містом ми розділились, двоє залишились "стопити" на трасі, я ж першим автобусом вирушив до Стрия. По приїзду

, маючи 1,5 години до матчу, зустрівся із місцевими ультрасами(найстаршого клубу в Україні), які провели коротеньку, але насичену екскурсію містом.

Побувавши в багатьох містах Польщі, можу з впевненістю сказати, що Стрий це маленьке містечко, насичене польським колоритом. Тут є своя площа Ринок, костел, багато старої архітектури, та типові для західного регіону вузенькі вулички, по яким люди бігають як мурахи, зайняті своїми турботами в перед-великодні дні.

Вхід на матчі в Стрию коштує 5грн на дерев'яні лавки, та 10грн на пластикові сидіння під накриттям. Після нетривалого діалогу та обшуку, мене впускають безкоштовно. Розвісивши пару розтяжок на гостьовому секторі, одразу привернув увагу місцевої кузьми: деякі цікавилися фінансуванням нашого клубу, деякі висловлювали свої респекти з приводу лідерства в ультрас-лізі і ще були такі, що просили передати привіт своїм знайомим гравцям нашої команди, що не приїхали на цю гру. Вже трохи засумував стояти наодинці, як хвилині на 10-їй приїжджають автостопери. Одразу ж зарядами погнали свою команду до необхідної перемоги.

Щодо стрийків, то вони на цьому матчі святкували 20-ти річчя, з початку зародження активної підтримки на матчах Скали. Стрияни відзначили цю подію ефектним піро-шоу, доповнюючи його тематичною текстівкою. Ми ж в свою чергу, останні хвилини матчу провели несамовито співаючи, та запаленим фаєром. Після гри, команда в повному складі підходить потиснути нам руку, та подякувати за підтримку, у відповідь отримують в подарунок кілька наших фан-зінів. В таких моментах відчувається справжня єдність гравців з вболівальниками.У піднесеному настрої ми стрибаємо в таксі, мчимо наздоганяти львівський автобус, потім на ньому приїжджаємо до львівського залізн. вокзалу за 10хв. до відправлення потяга, далі спринт з олександрійською швидкістю... І ми рушаємо додому.

Зважаючи що цей маршрут був єдиним, який потребував лише одного відгулу з роботи - виїзд склався ІДЕАЛЬНИМ.В підсумку 16 годин в дорозі туди, 16 назад, та 210 хв. - це та миттєвість, що подарувала найприємніші емоції від найдальшого виїзду, для нас, по другій лізі.


 

 




 
missiaspb.ru